Враження, уподобання, уривки думок, нотатник etc

30 грудня 2010

Діду Морозу в нотатник

Хочу, щоб справдилося в 2011 році:
щоб моє таємне бажання здійснилося
щоб я відкрила в собі джерело натхнення
щоб у моїх рідних, коханого, друзів і добрих знайомих все-все було гаразд
щоб я зрозуміла, чим я хочу займатися
щоб ми зробили класний ремонт
щоб я кинула палити (знову, але назавжди)
щоб я відчувала себе повністю здоровою
щоб зима була в міру холодна, весна - тепла і запашна, літо - яскраве і сповнене вражень, осінь - тиха і світла
щоб я обновила свій гардероб
щоб я написала-дописала свою дисертацію
щоб вистачало сил регулярно і з задоволенням робити фізичні вправи
Далі

27 грудня 2010

smoking - childish excuses

Далі

15 грудня 2010

Іноді читаєш щось і виникає відчуття захопленої заздрості, що хтось зміг так вдало омовити твій внутрішній світ. В мене завжди була проблема із висловленням-себе. Коли всередині завихрення емоцій, я зазвичай просто чекаю, поки мене "попустить" і лише тоді намагаюся сказати те, що відчуваю. Важко говорити, коли зла і роздратована і тоді фразою "Прошу, дай мені спокій" (варіант: "Забудь про мене на 15 хв") намагаюсь відгородити інших від внутрішнього шквалу, поки він не вгамується. Коли щаслива, взагалі говорити не можу і не знаю про що і як. Часто змушую себе говорити те, що непокоїть (цікавить), хоча природня обережність (боязкість) пручаються і затуляють рота. Іноді не знаю кордону, який відмежовує те, що варто говорити/питати і те, що не варто - і в таких випадках відмовчуюсь.
Далі

10 грудня 2010

Як я зустрічатиму новий 2011 рік

Конкурс: “Новорічний сценарій” – розкажи як ти хочеш відсвяткувати новий 2011 рік.
Не люблю святà. Люблю готувати і дарувати подарунки, але не люблю запланованої веселості. Тим більше, коли не весело. Я не знаю, чому. Вже не вірю  в Діда Мороза, не вірю, що Новий рік здатен змінити життя. Не хочу змушувати себе йти до когось в гості і кілька годин вдавати, що мені радісно. Може, мені врешті-решт буде радісно, але скоріш за все завдяки автотренінгу та алкоголю. Я не хочу. Найбільша проблема – пояснити друзям і мамі, чому не хочу в гості.
Я залишусь вдома, нічного особливого не готуватиму. Ніяких традиційних олів’є та шампанського. Обов’язково буде купа мандаринок, пляшка «Алазанської долини», шоколад. Зараз я ще не знаю, чи приїдуть до мене сестра з родиною, було б непогано, хоч і тісно. Якщо ні, то я до дванадцятої дивитимусь щось із кіно-новинок або кіно-улюбленців, поки не бемкне дванадцять, загадаю бажання (від цього не можу відмовитись, у кожного бувають ірраціональні вчинки), побажаю щось гарне Сашику і ляжу спати.
Далі

09 грудня 2010

Загадки морфології

По аналогії із недоїсти "переїсти" хочеться сказати "переспати", але тоді з'являється якась двозначність. Коли я недосипаю, я зла і втомлена, а коли пересипаю (звучить смішно) - втомлена і апатична.
Далі

08 грудня 2010

Серіалізація реальності

Передивилася всі сезони «Big Boom Theory» та «Lie to Me» за останні два тижні. 
Серіали як втеча від реальності.
Тепер дивлюся “Californication”. У визначенні жанру стояло: комедія, драма. Проте комедії там зовсім трохи. Так, драми вистачає, і матюків теж (у перекладі звучать більш нав’язливо, ніж в оригіналі), але втекти від реальності цим серіалом не виходить.
Мене коробить, і  я не знаю, що робити, хочеться вмовити себе, що це тимчасово. Здається, мені протипоказано дивитися такі фільми, стає ще гірше. 
Далі

25 листопада 2010

Про розуміння:

 

  • Все, що вас дратує в людях, допомагає зрозуміти щось у собі. - Карл Юнг.
  • Кожен чує лише те, що розуміє. - Гьоте
  • Щоб пізнати серце і розум людини, дивіться не на те, чого вона досягла, а чого вона прагне. - Халіль Джибран (Khalil Gibran)
  • В житті немає того, чого варто боятися. Є лише те, що треба зрозуміти. - Марі Кюрі.
  • Реальність іншої людини полягає не в тому, що вона вам відкриває, а в тому, чого не може відкрити. Відтак, намагаючись зрозуміти її, слухайте не те, що вона вам каже, а те, чого не каже. - Халіль Джибран (Khalil Gibran)
Далі

Більше діяти

Менше обдумувати і планувати, більше діяти. Обдумування майбутніх помилок і проблем у мене переважають, власне, саму дію. Заздрю дієвим людям. І навіть тим, хто вважає своїм недоліком щось зробити, не подумавши. Вони щось роблять, хоть і не завжди правильно, і мають результати.
Далі

З приводу "Сказать тебе о том, как я на тебя злюсь"

Сподобалась чергова нотатка Юлії Рубльової про приховану агресію та злість. На жаль, дуже актуальна проблема в моєму житті. Мовчу, подумки кажучи "це неважливо", "дрібниці". А все це "неважливо" там накопичується-накопичується, а потім БАХ: або несподівано вивалюю все на того, кого люблю і з ким живу, або затяжна і нестерпна депресія, якій начебто немає причин і в якої майже немає виходу.
Далі

22 листопада 2010

У відповідь на звернення Литвина мовний законопроект “забраковано” ще одним інститутом

Кілька цитат:
«Ухвалення проекту є недоцільним, оскільки замість суспільного компромісу й стабільності воно призвело б лише до погіршення ситуації в мовній ділянці…», – йдеться у документі. Експерти з Інституту імені Кураса констатують „суперечність між декларованою спрямованістю на захист прав громадян і реальним змістом законопроекту, який утверджує права однієї мовної групи за рахунок іншої”.
Внаслідок довільного трактування Хартії „російська мова здобуває можливості офіційного вживання майже на всій території країни, стаючи по суті другою державною мовою…
Головним механізмом надання російській мові переваги над українською, на думку науковців, є „відмова від реґулювання мововжитку в недержавній сфері, що означає згоду держави на вільну конкуренцію мов, у якому, з огляду на кращі стартові умови, неминуче перемагатиме російська…
Водночас законопроект не містить жодних механізмів подолання характерної нині для українського суспільства асиметрії двомовності, тобто збільшення кількості російськомовних громадян з активним знанням державної мови. Інакше кажучи, замість захисту мовних прав громадян маємо тут намір увічнити наслідки радянської політики русифікації”.

Далі

19 листопада 2010

Кінець робочого тижня:-)

Так приємно усвідомлювати, що до кінця робочого дня (і тижня!!) - лише якихось півгодини, а вдома мене чекає чергова серія House MD, і що, можливо, у Сані буде Інтернет (п’ятниця, субота, неділя) і він зателефонує, і що завтра можна виспатися донесхочу. Ммм, так приємно про це думати, наче шоколадна згущенка в мозку розтікається...  Люблю вечір п’ятниці!!
Далі

18 листопада 2010

Здається ті, хто "займаються" освітою на найвищих державних рівнях, не мають ані найменшого уявлення, як воно все відбувається в школах. Змусити б їх попрацювати в школі чи училищі (з виконанням усіх їх приписів та норм, програм, підручників та перевірками), вони б волали про звільнення. Може я неправа, але на високі посади в освіті та на розробників програм і підручників необхідно призначати людей, які мають хоча б п’ятирічний досвід роботи в школі (і бажано, не в 70-х роках, коли все було інше).
Далі

17 листопада 2010

Дитячі спогади

У мене, як годиться, є тато, мама і молодша сестра, а ще є улюблені бабуся і дідусь. Мама каже, що пологи були важкими, я народилася мертвою, і мене довелося реанімувати.
Коли через два з половиною роки народилася сестра, вибирати для неї ім'я чомусь довірили мені, а я хотіла назвати її Вітею. Мені пояснювали, що Вітя - це хлопчаче ім'я і дівчинці не підходить, то може хай буде Віта? - але я Віту не хотіла. Врешті-решт, сказала, що хай вже буде Лєна. 
В дитинстві я буда плаксива і голосиста (не дай бог мені таку дитину), але коли плакала Лєна, мене це діставало. Одного разу, коли мама відійшла, я накрила малу подушкою, щоб вона не ревіла. Якби вчасно не зайшла мама (сполохана тишею), у мене могло б не бути сестри. 
Далі

16 листопада 2010

Не зникай надовго

Здавалося б, чим довше від тебе немає дзвінків, новин, листів, тим більше я маю скучити за тобою. Але я лише починаю хвилюватися.  Від тривалої відсутності будь-якого контакту мої спогади з кольорових перетворюються на чорно-білі і потріскані. Відчуття притупляються. Я вже було злякалася, що між нами щось не так.
А потом ти подзвонив, ми поговорили фактично ні про що, просто я чула твій голос, я його впізнавала, віживлялися призабуті спогади, спалахували асоціації. Я ледь не луснула від  бажань і відчуттів, що переповнювали мене :-)
Не зникай надовго.
Далі

12 листопада 2010

Найцікавіші думки й питання приходять, коли йду з роботи додому. Чи то свіже повітря так впливає, чи підсвідомість радіє закінченню робочого дня, чи якийсь інший фактор. Часом іду і думаю - оце треба буде запам'ятати і  зразу записати. І ось я вдома, і ніяк не згадаю, що ж то за цінну думку я мала запам'ятати. І так - дуже часто.
Далі

09 листопада 2010

Осінні мотиви

Жодна осінь не подобалася мені більше цієї. Чомусь більшість значних в моєму житті подій трапялися саме восени. І долі було байдуже, що я не люблю осінь, з її дощами, сирістю, калюжами, низьким невдоволеним небом, похмурими ранками і повертаннями з роботи вже поночі. Восени я з кимось знайомилася, не бажаючи цього, стрічала друга, що давно “випав” з мого життя, закохувалася, отримувала нову роботу. І була ця вічна суперечність між подіями і осіннім пейзажем.

А зараз осінь така лагідна, привітна і щемливо-прощальна. Шкода, що має закінчитися. Насолоджуюся нею, вдихаючи повітря із димною нотою.

Далі

08 листопада 2010

Не позбавляйте мене вражень від фільмів

Терпіти не можу, коли мені хтось нароком чи ненароком переказує фінал фільму або відгадку. Щойно в Твітері зовсім випадково натрапила на таке повідомлення про фільм “Inception”, якого я ще не бачила. І що тепер робити? Надіятися, що забуду те, що прочитала чи відмовитися від фільму, який тепер наче хтось пожував і виплюнув? Ну навіщо так робити, коли тебе не просять? Невже так важко знайти інший спосіб продемонструвати власний інтелект. Враження, що день зісповано :-(

Далі

01 листопада 2010

Прочитавши “Музей покнинутих секретів"


Коли дочитувала останні кілька десятків сторінок "Музею покинутих секретів", частіше робила перерви - мити посуд, переглянути пошту і подібне - все відтягувала момент завершення.
Гарно скомпонований роман на 800 сторінок українською мовою, який дійсно цікаво читати. Найкраще те, що він щось пробуджує: внутрішній порух, хвилювання, думки про різні речі. І не лише схвильовує, але й побуджує до якоїсь дії, - тільки я, без вектору, не знаю, куди цей імпульс застосувати.
Єдине, що трохи навіть не те щоб зіпсувало враження, але трохи внесло дисонансу у сприйняття, - це занадто "конфетні" фрагменти: там, де сучасні закохані сюсюкають одне до одного. Не знаю, в кого як, мене це трохи корбило, наче не вписувалось у загальний плин книги. Але ті моменти не зіпсували загального враження від "Музею..."
Маючи змогу порівнювати із кількома десятками творів сучасних визнаних світових письменниць, можу впевнено сказати, що твір цей - один із найкращих. А для нашої сучасної літератури - явище, яке важко переоцінити.
Раджу всім друзям. Правда, не всі, побачивши розміри книги, поділяють мій ентузіазм. Але книга суперов. Must-read для кожного нормального українця.
Далі

26 жовтня 2010

Проблеми з комп’ютером

Кінець минулого тижня пройшов під лозунгом "От холєра!". Все йшло наперекосяк, залежне і незалежне від мене. При вставлянні диску в дисковод комп зависав - аж до того, що диспетчером завдань нічного не вирішувалось і доводилось натискати RESET. Мене це трохи задовбало і я вирішила перевстановити вінду. Робила це не раз, і не лише на своєму компі, тож і особливих побоювань чи "задніх думок" не було. А варто було б їх мати.

Що процес іде не зовсім так як треба стало очевидно дуже скоро - хвилин через п’ять через початку встановлення (Windows 7 ставиться дуже швидко, як правило). Зараз у мене довго не з’являвся синій екранчик із вибором мови і т.п., проте врешті решт з’явився. Потім почався процес розпаковки файлів і тут все було НЕГАРАЗД. Чомусь клята вінда ставала не за 17 хвилин (як було раніше), а нереально (просто нереально) довго. Я запускала цей процес двічі - і обидва рази все відбувалось із такою ж черепашою швидкістю.

Далі

20 жовтня 2010

Внутрішній цензор

Scared child

Мені не вистачає безпосередності, коли я пишу в блозі. Постійно заважає “погляд внутрішнього цензора”. Це можна пояснити тим, що блог, навіть особистий, – це не приватна, а все-таки публічна сфера і тому свідомо чи півсвідомо я себе контролюю. Але я пам'ятаю, що щось подібне було і тоді, коли я вела щоденник. Тоді мені здавалося, що його сестра його знайде, і станеться щось жахливе.
Що жахливе могло статися тоді? Чи навіть зараз? Я, мабуть, найбільше боялася стати посміховиськом, об'єктом її кпинів і глузувань.
Далі

18 жовтня 2010

Чекаю…

Дуже скучила за Сашиком (він не любить, коли називаю його Сашком, а на “Сашика” не ображається).
Навіть важко сказати, чого не вистачає найбільше. Його посмішок і насмішок (доброзичливих), його теплих рук, його жартів, його допомоги і підтримки, чи його майже непомітних вчинків, які осяюють день, коли їх усвідомлюєш.
Я думала, зі мною такого не трапиться. Тому не можу зрозуміти, чим залужила. І перестати хвилюватися з цього приводу. Боюся розповідати подругам про все, бо можуть позаздрити (навіть ненароком).
Колись, пам'ятаю, коли мені не щастило “в лічной жізні”, читала купу силенну книжок (корисних і не дуже) і в котрійсь із них була порада написати список “побажань” до свого “ідеального” чоловіка. Недавно розбирала завали і наштовхнулася на цю стару записку (більш ніж 4-річної давності). Смішно читати, бо він – навіть кращий, ніж там уявлялося.
Далі

Обвішатись новими обов'язками

Начальству здається, що у мене занадто багато вільного часу. На роботі хочуть навісити на мене нові обов'язки.  Причому навісити хочуть те, що я терпіти не можу і ніколи б не пішла сюди працювати, якби знала, що мені доведеться це робити. І справа не в доплаті (хоча її, скоріш за все, не буде) - я просто не хочу робити те, для чого мають найняти нову людину. Просто хочуть зекономити.

Доведеться вирішувати: 1) погоджуватись і терпіти, доки вистачить сил і нервів, 2) звільнятися, 3) пропонувати щось своє чи 4) проситися на півставки.
Невизначеність вбиває, мене аж нудить від переживань.

Далі

16 жовтня 2010

Який “музичний” мобільник вибрати для подарунку?

Я не надто добре тямлю в техніці, зокрема в мобільних. А тут треба. Бо скоро в найкращого у моєму світі чоловіка День Його Народження і я хочу презентувати йому гарний телефон із mp3-плейером. Із того, що  я накопала в “Розетці”, поки що вибрала для порівняння 3 телефони. Портебую підказки/консультації людей, які можуть порівняти технічні параметри і, можливо, взявши до уваги власний досвід чи досвід знайомих, порадити і допомогти з вибором.
На разі вибір між:
  1. Nokia 5530 XpressMusic
  2. Sony Ericsson W705
  3. Sony Ericsson U100i
Мої міркування такі: Нокія я користувалася 2 роки, потім віддала мамі і ось нарешті через 6 років він нарешті “здох” (мама каже, він сам вимикається і не вмикається, гадаю, що батарея усвідомила свій поважний вік і пішла на пенсію). Тож Нокію знаю з власного досвіду і з гарного боку як стабільний і надійний телефон.
Nokia 5530 XpressMusic позиціонується як “музична”, наскільки я зрозуміла, з тієї причини, що має в комплекті стереогарнітуру, також має слот для картки microSD на 16 Гігабайт. В характеристиках телефону також вказано, що “для любителей музыки приятным дополнением будет 3.5 мм аудиовыход” – але я не знаю, що це за вихід і навіщо він. Пояснення з цього приводу “пріветствуються”.
Судячи з опису, він достатньо “продвинутий” (є фоткамера на 3,2 Мп, стерео-blutooth, wifi), принаймні більш продвинутий, ніж теперішній телефон коханого.
Далі

Шукаю музичный трек

Потрібна допомога з ідентифікацією музичної композиції, що звучить на початку ролику.
Хочу собі в музичну колекцію, але не знаю, як шукати.
Далі

02 жовтня 2010

Мій племінник Олежко

Далі

01 жовтня 2010

І знову - осінь, і знову - несподівано

RainingImage via Wikipedia
Так з біса холодно стало, і якось зненацька; я була морально неготова до температур, коли йде пара з рота. А вчорашні giga-калюжі (треба знати Кіровоградський контекст) просто вбивали - і мене, і мої боти. Сиділа в офісі з мокрими ногами і мерзла. Отака от недобра і підступна осінь. Куди поділася та, золота, з павутинками і сонечком?
Далі

25 вересня 2010

Баланс добра і зла

Я вірю, що люди переважно добрі. Інакше кажучи, що гарних людей набагато більше, ніж поганих. 
Погане трапляється тоді, коли хороші люди бездіють. А бездіють вони, як мені здається, з двох причин: або соромляться, або лінуються.
Я деколи ловлю себе на думці, що не роблю чогось хорошого (що хотіла б зробити) саме через одну з цих причин (або через обидві).
Далі

24 вересня 2010

6-й день без сигарет

Some KillsImage via WikipediaПрипинила курити 19 вересня в неділю вранці (ближче до обіду). Після періоду екзальтації з приводу некуріння прийшло усвідомлення того, що курити все ще сильно хочеться. Особливо в деякі момоенти, які  я раніше не мислила без сигарети. Ці моменти зараз трохи сутужні, бо (хоч що б я там собі не казала) не вистачає сигарети. Доводиться так забивати собі голову тим, чим займаюсь, щоб не згадувати про паління. На роботі це вдається краще, ніж вдома. Вчора ледь не купила знову пачку. Абсурдна думка "А може, я кину трохи пізніше?" постійно колупається в голові. Поки що тримаюся. Але впевненості, що не почну знову - немає.
Enhanced by Zemanta
Далі

Дівчатка-бройлери?

Помітили, що із десятка дівчат віком 14-18 років більшість має надмірну вагу? Я не стверджую, що вона вражаюча, ця надмірність ваги. Але все ж вона помітна. Тендітні, стрункі дівчата такого віку - це вже скоріше виняток, а не правило. 
Можливо, я просто була неуважна раніше, і не помічала цього, але мені здається, що ситуація була протилежною ще 5 років тому. Я не спец в питаннях, повязаних зі здоровьям, проте мені цікаво, наскільки їх вага відрізняється від загальноприйнятої формули: вага=зріст-110см. Можливо, це врешті-решт, моє спотворене сприняття.
Але.. коли бачу підлітка, у якого над джинсами в районі талії надто  вже помітні жирові "вушка", дивуюся відсутності елементарної самокритики та естетичного смаку чи чуття - називайте як знаєте.
Далі

21 вересня 2010

Список моїх улюблених фільмів

The Ghost cinema
Я дуже люблю кіно, а тому фільмів, які мені дуже подобаються - багато. Це лише те, що могла згадати одразу.
Улюблені жанри: драма, історичні, фантастика, фентезі, комедія та повнометражні мультфільми
  1. Заплати другому (Pay It Forward)
  2. Матрица (Matrix)
  3. Храброе сердце (Braveheart)
  4. Нокдаун (Cinderella Man)
  5. Ванильное небо (Vanilla Sky)
  6. Эквилибриум (Equilibrium)
  7. Превратности любви (Playing By Heart)

  8. Форест Гамп (Forrest Gump)
  9. Общество мертвых поэтов (Dead Poets Society)
  10. Эффект мотылька (Butterfly Effect)
  11. Бойцовский клуб (Fight Club)"Если только"
  12. "Траса 60"
Далі

Улюблені фільми: Заплати далі


Добрий фільм про те, що навіть маленька і слабка людина може змінити світ - навіть якщо це здається неймовірним. Цей хлопчисько пробуджує до життя своїх близьких, змушуючи їх зазирнути в себе и спробувати щось змінити.
Кіно, яке справило на мене сильне враження.

Анотація із Кінопоіска
Далі

17 червня 2010

Хочу кинути палити

Smoking Alone...Image by Dr. Jaus via Flickr
Палити мені навіть подобається - мені не подобаються наслідки паління. В першу чергу - моє худіння та відсутність апетиту: вже всі  спідниці висять, треба купувати щось нове. По-друге, запах з рота. І врешті, сама зележність - це неприємно.

Курить мне даже нравится - мне не нравятся последствия курения. В первую очередь, то, что я худею, уже все юбки висят, придется покупать новое что-то. Во-вторых, запах изо рта. И наконец, сама зависимость - это неприятно.
Далі

28 січня 2010

Друзья, теперь вы можете читать и комментировать мои записи и на Я.ру — Таня!

Далі

© Горобчик , AllRightsReserved.

Designed by ScreenWritersArena