Враження, уподобання, уривки думок, нотатник etc

26 жовтня 2010

Проблеми з комп’ютером

Кінець минулого тижня пройшов під лозунгом "От холєра!". Все йшло наперекосяк, залежне і незалежне від мене. При вставлянні диску в дисковод комп зависав - аж до того, що диспетчером завдань нічного не вирішувалось і доводилось натискати RESET. Мене це трохи задовбало і я вирішила перевстановити вінду. Робила це не раз, і не лише на своєму компі, тож і особливих побоювань чи "задніх думок" не було. А варто було б їх мати.

Що процес іде не зовсім так як треба стало очевидно дуже скоро - хвилин через п’ять через початку встановлення (Windows 7 ставиться дуже швидко, як правило). Зараз у мене довго не з’являвся синій екранчик із вибором мови і т.п., проте врешті решт з’явився. Потім почався процес розпаковки файлів і тут все було НЕГАРАЗД. Чомусь клята вінда ставала не за 17 хвилин (як було раніше), а нереально (просто нереально) довго. Я запускала цей процес двічі - і обидва рази все відбувалось із такою ж черепашою швидкістю.

Скажу так - через чотири години самого лише процесу розпаковки файлів процес був на позначці 41%. Цей екранчик уже навіки відбився на моїй травмованый підсвідомості. Це було вже о пів на другу ночі, а мені треба було в п’ятницю на роботу, тож я не стала чекати завершення цього чудернацього дійства і лягла спати, сподіваючись, що до ранку комп роздуплиться  і все буде гаразд.

Гаразду зранку не було. Був чорний екранчик, який зазвичай буває при завантаженні системи (після якого з’являється синій гарний екран входу). Проте система не грузилася. Був просто чорний із логотипом вінди посередині екран. Я психанула і вимкнула комп, вирішила, що розберусь із ним, як прийду з роботи. Там я зв’язалася по скайпу із товаришем-компьютерщиком, якому вилила наболіле і слізно попросила допомоги.

Ліричний відступ: в залізяках я не розбираюсь, і сама лізти у внутрішності компа боюся. Одно діло, коли напартачу із якоюсь програмою чи залізу не туди в реєстрі - у крайньому випадку встановлюєш свіжу вінду і живеш далі. Зовсім інше - коли я щось не туди всуну, воно заіскриться і бахне, а потім доведеться купувати всі запчастини (або розорятися мені на похорон:-)

Тож я вмовила його приїхати до мене після роботи. Він, здається, спробував усе: в БІОСІ виставляв усілякі комбінації; форматував диск (це я теж робила); вийняв (відімкнув) інший вінчестер; поздував пилюку із запчастин, які не чіпала (оперативка, вентиляторчик, ще якісь штуки); переставляв місцями дроти у гніздах (портах?); запускав становлення вінди із флешки - ні фіга не виходило. Точніше, те саме, що й напередодні: нереально повільне (ви просто собі уявити не можете) встановлення вінди. Бісить те, що процес ішов. Тільки чого він ішов так довго???

Ліричний відступ: я задавалася питанням, що змінилося з часу встановлення вінди переодстаннього разу. По-перше, материнка була інша (грішила на неї). По-друге, диск із самою віндою (ДВД) був іншим. Точніше, їх зараз було два (різних), ще й товариш приніс третій, жоден не хотів ставати. Коли я ставила вінду передостаннього разу, були проблеми із другим вінчестером, доводилося його відключати, встановлювати, а потім підключати вже до готової системи - інакше вінда не хотіла встановлюватися на етапі вибору диску. Втім, цього разу навіть відключення вінчестера не допомогло.

Закінчилося все ось як: через 4 години поневірянь ми зійшлись на тому, що поки що поставимо Windows XP (хоч я не вірила, що навіть вона стане). Але я була неправа. Хрюша стала нормально, і мій товариш поїхав додому. Ми попередньо домовились, що в неділю-понеделок він приїде знову із своїм сідюком (перевірити, чи мій не зламаний) і ми таки спробуємо поставити сімку (якщо б довелося, я була готова купити нову материнку). А я була настільки виморена і вимучена переживаннями, що просто лягла спати, навіть нічого не настроювала і не встановлювала програм.

В суботу зранку я чекала на Сашика, бо давно з ним не спілкувалася і в першу чергу становила скайп і Google Talk. Пройшло півдня, а його не було. Я ще пошукала на форумах скарг користувачів на такі негаразди із встановленням вінди, але однозначних рішень (як очікувалось і що є природнім) не було, але було кілька ідей, що варто було б спробувати. Я чекала коханого в Інтернеті до одинадцятої, потім вирішила, що можна поекспериментувати, все одно завтра-післязавтра все виправить Юрій. Наостанок подивилася свіжозавантажену серію Доктора Хауса. Записала той образ вінди, що ставила колись і в якому була впевнена, на всяк випадок зробила загрузочну флешку, і записала ще один диск із Windows XP.

На одному із зарубіжних форумів вичитала, що можна поставити Windows 7 з-під Windows XP, змонтувавши образ на віртуальний диск і запустивши звідти – тільки, звичайно, на інший розділ диску. Вирішила спробувати так. Але спочатку треба було щось зробити із другим вінчестером, там де в мене зберігаються медіафайли. Коли ми його придбали, система визначила його як динамічний диск, я його відпорматувала і користувалася. А тут, нишпорячи на форумах у пошуках вирішення моїх проблем зіткнулася із фразою, що динамічний диск – це зло і варто його перетворити в базовий. Перекинувши найнеобхідніші файли на інший вінчестер, я Acrinis’ом перетворила диск на базовий, відформатувала його відповідно і почала діяти.

Через 15 хвилин у мене стояла моя чудова сімка. Ура!
При завантаженні комп тепер у мене питає, яку операційну систему я хочу завантажити: попередню чи Windows 7, я спочатку цю функцію відключила, а потім на всяк випадок активувала знову, зменшивши час очікування до 10 секунд. Оце зараз думаю, залишати чи ні попередню версію вінди. Ще б трохи впорядкувати букви дисків.
Ніхто не знає, можна Arconis’ом змінити букву системного (активного) диску чи не варто?

© Горобчик , AllRightsReserved.

Designed by ScreenWritersArena