Чи маю я право, якщо я про нього не знаю?

Це мені лише здається, що правова інформованість більшості українців дуже низька? Чи тільки я не знаю того, що відоме іншим? Я, наприклад, вивчала  "Правознавство" в універі більше десяти років тому, пам'ятаю, що предмет викладався формально, був нудний і що я зараз нічого не пам'ятаю з того, що тоді вивчила.
Хтось може сказати: "Вчи закони" або "Візьми ... кодекс, там написано". Але я не юрист, щоб перечитувати і "вникати" у всі статті закону, поки доберусь до потрібного місця. І ще не факт, що я розберуся в тому, що там сказано.

Далі

Чому з "нормальними" нудно?

Цікава стаття про стосунки. Актуальна для дівчат, особливо тих, яким не щастить на чоловіків - все попадаються або безробітні (+ледачі), або із якоюсь згубною залежністю, або ще з якоюсь халепою.

Ориганіл статті: Почему с "нормальными" скучно

Я бы сказала, что с ними скорее непривычно и очень страшно, чем скучно.
Но воприниматься это может как "скука", переходящая в отторжение.
В тексте вместо "жабы" используется Жабстер (чтобы не путать его с "жабой, которая душит") и протагонист (женщина - реже, мужчина - которая этого Жабстера пытаетя завоевать/вылечить/отогреть/спасти, чтобы он потом превратился в Принца и полюбил ее).
Я уж заранее знаю, что к слову "нормальный" обязательно придерутся, то договоримся, что "нормальный" - в отношениях с кем не надо ничего делать специально (добиваться/спасать/лечить), чтобы получать внимание, приятие и любовь. И все, перечисленное ниже, не охватывает всего разнообразия. Это скорее узкий срез.
Итак, почему с "нормальными" скучно:

Далі

Перетворюємо негативні думки на позитивні переконання

Ми завжди можемо обирати по-іншому сприймати речі. Ви можете зосередитися на тому, що у вашому житті негаразд, або ж на тому, що в ньому гарне. – Маріан Вільямсон

У нас є здатність створювати власну реальність. В більшості випадків ми можемо в ситуації бачити позитив, або ж в тій ж самій ситуації побачити негатив, за власним вибором. Лінза, яку ми використовуємо для сприйняття того, що з нами відбувається, найчастіше налаштовується і фільтрується нашими думками.
Позитивні думки створюють більш позитивні обставини. З іншого ж боку, негативні думки помножують відчуття невдоволення та розчарування. Відтак, у прагненні до щастя надзвичайно важливо змінити негативні думки.
Далі наведені найбільш поширені моделі негативного мислення. Усвідомлення цих моделей (або звичок думати негативно) є суттєвим проривом до формування позитивних переконань.

1. Уникайте мислення “Все-або-нічого”.


Коли ми мислимо в рамках “все-або-нічного”, ми сприймаємо обставини лише як або чорні, або білі, не залишаючи місця нічому іншому. Зайнявши “сіру” зону мислення, можна отримати інше сприйняття ситуації і, можливо, більше вибору і свободи дій.

Далі

З приводу "Сказать тебе о том, как я на тебя злюсь"

Сподобалась чергова нотатка Юлії Рубльової про приховану агресію та злість. На жаль, дуже актуальна проблема в моєму житті. Мовчу, подумки кажучи "це неважливо", "дрібниці". А все це "неважливо" там накопичується-накопичується, а потім БАХ: або несподівано вивалюю все на того, кого люблю і з ким живу, або затяжна і нестерпна депресія, якій начебто немає причин і в якої майже немає виходу.

Раджу до прочитання: ULITZA - Далее: сказать тебе о том, как я на тебя злюсь

Далі

Дитячі спогади

У мене, як годиться, є тато, мама і молодша сестра, а ще є улюблені бабуся і дідусь. Мама каже, що пологи були важкими, я народилася мертвою, і мене довелося реанімувати.

Коли через два з половиною роки народилася сестра, вибирати для неї ім'я чомусь довірили мені, а я хотіла назвати її Вітею. Мені пояснювали, що Вітя - це хлопчаче ім'я і дівчинці не підходить, то може хай буде Віта? - але я Віту не хотіла. Врешті-решт, сказала, що хай вже буде Лєна. 

В дитинстві я буда плаксива і голосиста (не дай бог мені таку дитину), але коли плакала Лєна, мене це діставало. Одного разу, коли мама відійшла, я накрила малу подушкою, щоб вона не ревіла. Якби вчасно не зайшла мама (сполохана тишею), у мене могло б не бути сестри. 

Далі

Не позбавляйте мене вражень від фільмів

Терпіти не можу, коли мені хтось нароком чи ненароком переказує фінал фільму або відгадку. Щойно в Твітері зовсім випадково натрапила на таке повідомлення про фільм “Inception”, якого я ще не бачила. І що тепер робити? Надіятися, що забуду те, що прочитала чи відмовитися від фільму, який тепер наче хтось пожував і виплюнув? Ну навіщо так робити, коли тебе не просять? Невже так важко знайти інший спосіб продемонструвати власний інтелект. Враження, що день зісповано :-(

Далі

Прочитавши “Музей покнинутих секретів"

Коли дочитувала останні кілька десятків сторінок "Музею покинутих секретів", частіше робила перерви - мити посуд, переглянути пошту і подібне - все відтягувала момент завершення.
Гарно скомпонований роман на 800 сторінок українською мовою, який дійсно цікаво читати. Найкраще те, що він щось пробуджує: внутрішній порух, хвилювання, думки про різні речі. І не лише схвильовує, але й побуджує до якоїсь дії, - тільки я, без вектору, не знаю, куди цей імпульс застосувати.
Єдине, що трохи навіть не те щоб зіпсувало враження, але трохи внесло дисонансу у сприйняття, - це занадто "конфетні" фрагменти: там, де сучасні закохані сюсюкають одне до одного. Не знаю, в кого як, мене це трохи корбило, наче не вписувалось у загальний плин книги. Але ті моменти не зіпсували загального враження від "Музею..."
Маючи змогу порівнювати із кількома десятками творів сучасних визнаних світових письменниць, можу впевнено сказати, що твір цей - один із найкращих. А для нашої сучасної літератури - явище, яке важко переоцінити.
Раджу всім друзям. Правда, не всі, побачивши розміри книги, поділяють мій ентузіазм. Але книга суперов. Must-read для кожного нормального українця.

Далі

Хочу кинути палити

Image by Dr. Jaus via Flickr
Палити мені навіть подобається - мені не подобаються наслідки паління. В першу чергу - моє худіння та відсутність апетиту: вже всі  спідниці висять, треба купувати щось нове. По-друге, запах з рота. І врешті, сама зележність - це неприємно.

Курить мне даже нравится - мне не нравятся последствия курения. В первую очередь, то, что я худею, уже все юбки висят, придется покупать новое что-то. Во-вторых, запах изо рта. И наконец, сама зависимость - это неприятно.

Далі