Суржикофобія як форма українофобії

Далі повністю допис із блогу "ЦеНеБлог" Суржикофобія як форма українофобії. Сподобалось, тож не нарізала шматками.

Протягом останніх двох десятиліть у свідомості українців укорінилась
думка: чи не найбільшою загрозою для існування української мови є
суржик. Безумовно, суржик є безпосереднім наслідком радянської
русифікації, а володіння цією формою української мови полегшує засвоєння
російської мови. Однак, далеко не всі усвідомлюють, що й боротьба проти
суржику є об'єктивною загрозою для української мови.
Поясню свою думку. Суржик, як би ми до нього не ставились, не є якоюсь
третьою мовою чи безсистемною мішаниною. Це українська мова — в такій же
мірі, як російське просторіччя є російською мовою, а кокні —
англійською. У той же час боротьба проти суржику далеко не завжди є
боротьбою за українську мову — альтернативою йому цілком може бути й
російська. В такому разі, проти чого НАСПРАВДІ борються суржикоборці?
Правильно, проти української мови.

Далі

Складні vs. Прості стосунки

(перпост чужого, бо важко не погодитись)

Письмо одной очень опытной женщины молодым девушкам

Отношения, имеющие шанс быть долгосрочными, не должны быть сложными по определению. 

Ну сколько времени человек способен трахать мозг себе и другим в режиме нон-стоп? Ну полгода, год, в особо запущенных случаях - пару лет. А потом он всех затрахивает окончательно и публика в скорбном молчании покидает зрительный зал, оставляя героя в одиночестве потеть на сцене под жаром софитов.

Так называемые сложные отношения, все эти пришёл-ушёл и многочасовые разговоры о высоком - это, пардон, от излишка свободного времени. Это НЕправильные отношения. 

Далі

ЦеНеБлог : Ідіть нафіг. Я живу за київським часом

Не можу не погодитися:

ІДІТЬ НАФІГ. Я ЖИВУ ЗА КИЇВСЬКИМ ЧАСОМ

Що б там не казали про шкоду від зміни літнього й зимового часу, але ми до неї таки звикли. Так звикли, що, мабуть, у зимові місяці нам буде неприємно змушувати себе наприкінці кожної ночі бігти на роботу, замість того, щоб додивлятись останні сни. І справа навіть не в тому, що нам лінь, а в тому, що роками наш біологічний годинник звикав працювати синхронно з годинником на стіні. Наші організми звикли, що взимку нам можна відпочити трохи довше (тим більше, триваліший період темряви стимулює сонливість).
Але я хотів поговорити про інше. Насамперед, технічні засоби (маю на увазі комп'ютери), якими ми користуємось, не передбачають такого поняття, як «літній час увесь рік». Зимовий — будь ласка, літній — уже ні. Зайдіть у налаштування поясного часу свого комп'ютера і переконайтесь у цьому: галочки «завжди літній час» там нема! Якщо зняти галочку «переводити на літій час», годинник перейде на зимовий (тобто, на годину назад, якщо ви зараз живете за літнім). Звичайно, можна перевести комп'ютерний годинник вручну на одну годину, але після автоматичного оновлення часу з мережі він знов повереться до показників, які відповідатимуть часовому поясу, вказаному в налаштуваннях.

Далі

Чому з "нормальними" нудно?

Цікава стаття про стосунки. Актуальна для дівчат, особливо тих, яким не щастить на чоловіків - все попадаються або безробітні (+ледачі), або із якоюсь згубною залежністю, або ще з якоюсь халепою.

Ориганіл статті: Почему с "нормальными" скучно

Я бы сказала, что с ними скорее непривычно и очень страшно, чем скучно.
Но воприниматься это может как "скука", переходящая в отторжение.
В тексте вместо "жабы" используется Жабстер (чтобы не путать его с "жабой, которая душит") и протагонист (женщина - реже, мужчина - которая этого Жабстера пытаетя завоевать/вылечить/отогреть/спасти, чтобы он потом превратился в Принца и полюбил ее).
Я уж заранее знаю, что к слову "нормальный" обязательно придерутся, то договоримся, что "нормальный" - в отношениях с кем не надо ничего делать специально (добиваться/спасать/лечить), чтобы получать внимание, приятие и любовь. И все, перечисленное ниже, не охватывает всего разнообразия. Это скорее узкий срез.
Итак, почему с "нормальными" скучно:

Далі

Дуже сподобалось "Про майбутнє" від Юлії Рубльової

В терапии, да и в жизни, регулярно наступает такой этап, что недостаточно просто сидеть и понимать себя или то, что говорит терапевт. Надо выйти в свою жизнь и попробовать сделать что-то по-другому, не так, как ты привык. Именно сделать: сказать что-то другое, не такое, как всегда, сказать "да" там, где ты всегда говорил "нет", сказать "нет" там, где ты привык говорить "да", обнять того, кого ты отталкивал, не отталкивать того, кто тебя обнимает, спрашивать тогда, когда ты привык молчать или наоборот, одним словом, - начинать пробовать по-другому.

Джерело: ULITZA - Про будущее

Далі