Невпевнено

Переїхали з Кіровограду до Борисполя. Відчуваю себе не своїй тарілці. А тут ще пошук роботи. Я вже відвикла від цього своєрідного полювання і хвилювань. 

Далі

Зміни

За останній час:

• втратила роботу
• повним ходом йде ремонт в нашій квартирі, але кінця-краю йому ще не видно, навіть не визначилися цілковито із кольоровими рішеннями для кімнат
• коханий захворів і тяжко переносить свою недугу (психологічно тяжко, бо не звик хворіти)

Враження, що все стоїть. Або затишшя перед бурею, або просто тупий застій, який я не маю пока чим рознести.

Далі

Цікаві фотки

I Lean Against the Wind by Radu Voinea

Далі

Як я зустрічатиму новий 2011 рік

Конкурс: “Новорічний сценарій” – розкажи як ти хочеш відсвяткувати новий 2011 рік.

Не люблю святà. Люблю готувати і дарувати подарунки, але не люблю запланованої веселості. Тим більше, коли не весело. Я не знаю, чому. Вже не вірю  в Діда Мороза, не вірю, що Новий рік здатен змінити життя. Не хочу змушувати себе йти до когось в гості і кілька годин вдавати, що мені радісно. Може, мені врешті-решт буде радісно, але скоріш за все завдяки автотренінгу та алкоголю. Я не хочу. Найбільша проблема – пояснити друзям і мамі, чому не хочу в гості.

Я залишусь вдома, нічного особливого не готуватиму. Ніяких традиційних олів’є та шампанського. Обов’язково буде купа мандаринок, пляшка «Алазанської долини», шоколад. Зараз я ще не знаю, чи приїдуть до мене сестра з родиною, було б непогано, хоч і тісно. Якщо ні, то я до дванадцятої дивитимусь щось із кіно-новинок або кіно-улюбленців, поки не бемкне дванадцять, загадаю бажання (від цього не можу відмовитись, у кожного бувають ірраціональні вчинки), побажаю щось гарне Сашику і ляжу спати.

Далі

Серіалізація реальності

Передивилася всі сезони «Big Boom Theory» та «Lie to Me» за останні два тижні. 

Серіали як втеча від реальності.

Тепер дивлюся “Californication”. У визначенні жанру стояло: комедія, драма. Проте комедії там зовсім трохи. Так, драми вистачає, і матюків теж (у перекладі звучать більш нав’язливо, ніж в оригіналі), але втекти від реальності цим серіалом не виходить.

Мене коробить, і  я не знаю, що робити, хочеться вмовити себе, що це тимчасово. Здається, мені протипоказано дивитися такі фільми, стає ще гірше. 

Далі

З приводу "Сказать тебе о том, как я на тебя злюсь"

Сподобалась чергова нотатка Юлії Рубльової про приховану агресію та злість. На жаль, дуже актуальна проблема в моєму житті. Мовчу, подумки кажучи "це неважливо", "дрібниці". А все це "неважливо" там накопичується-накопичується, а потім БАХ: або несподівано вивалюю все на того, кого люблю і з ким живу, або затяжна і нестерпна депресія, якій начебто немає причин і в якої майже немає виходу.

Раджу до прочитання: ULITZA - Далее: сказать тебе о том, как я на тебя злюсь

Далі

Кінець робочого тижня:-)

Так приємно усвідомлювати, що до кінця робочого дня (і тижня!!) - лише якихось півгодини, а вдома мене чекає чергова серія House MD, і що, можливо, у Сані буде Інтернет (п’ятниця, субота, неділя) і він зателефонує, і що завтра можна виспатися донесхочу. Ммм, так приємно про це думати, наче шоколадна згущенка в мозку розтікається...  Люблю вечір п’ятниці!!

Далі

Не зникай надовго

Здавалося б, чим довше від тебе немає дзвінків, новин, листів, тим більше я маю скучити за тобою. Але я лише починаю хвилюватися.  Від тривалої відсутності будь-якого контакту мої спогади з кольорових перетворюються на чорно-білі і потріскані. Відчуття притупляються. Я вже було злякалася, що між нами щось не так.
А потом ти подзвонив, ми поговорили фактично ні про що, просто я чула твій голос, я його впізнавала, віживлялися призабуті спогади, спалахували асоціації. Я ледь не луснула від  бажань і відчуттів, що переповнювали мене :-)
Не зникай надовго.

Далі

Осінні мотиви

Жодна осінь не подобалася мені більше цієї. Чомусь більшість значних в моєму житті подій трапялися саме восени. І долі було байдуже, що я не люблю осінь, з її дощами, сирістю, калюжами, низьким невдоволеним небом, похмурими ранками і повертаннями з роботи вже поночі. Восени я з кимось знайомилася, не бажаючи цього, стрічала друга, що давно “випав” з мого життя, закохувалася, отримувала нову роботу. І була ця вічна суперечність між подіями і осіннім пейзажем.

А зараз осінь така лагідна, привітна і щемливо-прощальна. Шкода, що має закінчитися. Насолоджуюся нею, вдихаючи повітря із димною нотою.

Далі

Чекаю…

Дуже скучила за Сашиком (він не любить, коли називаю його Сашком, а на “Сашика” не ображається).
Навіть важко сказати, чого не вистачає найбільше. Його посмішок і насмішок (доброзичливих), його теплих рук, його жартів, його допомоги і підтримки, чи його майже непомітних вчинків, які осяюють день, коли їх усвідомлюєш.
Я думала, зі мною такого не трапиться. Тому не можу зрозуміти, чим залужила. І перестати хвилюватися з цього приводу. Боюся розповідати подругам про все, бо можуть позаздрити (навіть ненароком).
Колись, пам'ятаю, коли мені не щастило “в лічной жізні”, читала купу силенну книжок (корисних і не дуже) і в котрійсь із них була порада написати список “побажань” до свого “ідеального” чоловіка. Недавно розбирала завали і наштовхнулася на цю стару записку (більш ніж 4-річної давності). Смішно читати, бо він – навіть кращий, ніж там уявлялося.

Далі

І знову - осінь, і знову - несподівано

Image via Wikipedia
Так з біса холодно стало, і якось зненацька; я була морально неготова до температур, коли йде пара з рота. А вчорашні giga-калюжі (треба знати Кіровоградський контекст) просто вбивали - і мене, і мої боти. Сиділа в офісі з мокрими ногами і мерзла. Отака от недобра і підступна осінь. Куди поділася та, золота, з павутинками і сонечком?

Далі